Людський та інтелектуальний капітал як складові економічної безпеки на мікро- та мезорівні
Ключові слова:
економічна безпека, національне господарство, інтелектуальний потенціал, економіка знань, освітаАнотація
Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що суттєвою загрозою економічній безпеці є екстенсивне зростання у вищій освіті України: збільшення кількості навчальних закладів і студентів в них при одночасному зниження якості підготовки майбутніх фахівців. Особливо слід звернути увагу на те, що негативною є тенденція до зменшення обсягів підготовки інженерно-технічних спеціалістів. Тому, на особливу увагу заслуговує проблема кількісних і якісних показників підготовки кадрів для національного господарства, і це, у першу чергу стосується, інженерно-технічних працівників. Доведено, що в сучасних умовах освіта як форма організації виховання і передачі наступним поколінням систематизованих знань та інформації зазнає суттєвої трансформації в усіх країнах світу. Зміни, яких зазнає система освіти в сучасних умовах, мають широкий спектр і за своїм змістом проявляються в різних формах: ускладненні процесу навчання, розширенні інституційних форм та структури організації, диверсифікації її фінансового механізму. В умовах економіки знань зможуть бути конкурентоспроможними тільки ті вищі навчальні заклади креативного типу, де буде домінувати інноваційні праця та інтелектуальний капітал кожного працівника та на кожному робочому місці. Таким чином, в умовах глобалізації особливо актуальним постає завдання забезпечення конкурентоспроможності держави на основі використання її конкурентних переваг. Враховуючи, що в економіці знань важливою конкурентною перевагою є знання та інтелект нації, для забезпечення інтенсивного розвитку такої економіки необхідні фахівці нової формації, які володіють потужним інтелектуальним потенціалом, знаннями, навичками, компетенціями. Це в цілому складає основу людського капіталу, що формується значною мірою саме в сфері освіти. Сучасні умови глобалізації вимагають забезпечення нового рівня взаємодії вищої освіти з економікою знань.Посилання
Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда. - М.:Наука, 1982. – 471 с., С.111
Петренко В.П. Управління процесами інтелектокористування в соціально-економіних системах // Наукова монографія. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – 352 с.
Вовканич С. Соціогуманістична візія стратегічного сталого розвитку: регіональний, національний і глобальний аспекти / С. Вовканич, Х.Копистянські // Регіональна економіка. – 2003. – №2. – С. 7 – 21.
Канигін Ю.М. Початок і кінець часів. Новий погляд на історію. – К.А.С.К., 2005. – 448 с.
Литвин В. Інтелектуальне начало буття народу. Матеріали інтелектуального форуму України. – К.: ЛОГОС, 2003. – С.7 – 18.
Толочко П. Інтелектуальна еліта України на розпутті. Матеріали інтелектуального форуму України. – К.: ЛОГОС, 2003. – С.35 – 38.
Колот А.М. Інноваційно-інтелектуальні чинники розвитку вищої освіти як провідного інституту економіки знань / А.М.Колот // Електронний ресурс.
Палехова В.А. Освіта: суспільне благо або товар? /В.А.Палехова // Економіка. Наукові праці. - 2010. - Том 133. - Випуск 120. - С.25 - 31.
Бурковська Я.Г. Проблеми фінансування освіти в Україні / Я.Г.Бурковська // Наука й економіка. – 2010. - №2 (18). – С.20 - 24.
Друкер П. Практика менеджмента.: пер.с англ.. – М.Издательский дом «Вильявс», 2003. – 398 с., С.54
Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы общества / Климов С.М. – СПб.:ИВЭСЭП, Знание, 2002. – 199 с., С.60
Вовканич С., Семів Л. Людський та інтелектуальний капітал в економіці знань. // Вісник Національної академії наук України. – 2008. - №3. – С.13-22